Лондонська конвенція про протоки (1841)

Лондонська конвенція про протоки 1841 року — конвенція, укладена в Лондоні 13 липня 1841 року між Російською імперією, Великою Британією, Королівством Франція, Австрійською імперією, Османською імперією та Королівством Пруссія.

Відновила «стародавнє правило» Османської імперії, відповідно до якого Босфор і Дарданелли оголошувались у мирний час закритими для військових суден усіх країн. За султаном зберігалось право видавати дозволи на прохід легких військових суден, що перебували у розпорядженні посольств дружніх країн. Режим проток під час війни конвенція не визначала.

З укладенням Лондонської конвенції Російська імперія втратила панівне становище у протоках, створене Ункяр-Іскелесійською угодою від 1833 року, яка зобов'язувала Османську імперію закривати протоки на вимогу Росії, а також передбачала спільну оборону проток Османською імперією та Російською імперією.

Сучасний статус проток регулюється Конвенцією Монтре про статус проток 1936 року, яка чинна донині.

З британської точки зору, Лондонська конвенція попередила появу потужного російського Чорноморського флоту у Середземному морі, зберігши таким чином баланс сил (сприятливий для Великої Британії) у цьому регіоні. З російської точки зору, конвенція заохотила агресивну політику Великої Британії у Середземному морі, що стало важливою передумовою Кримської війни.

• Дебидур А. Дипломатическая история Европы Т. 1. Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. ISBN 5-85880-088-2 Стр. 362—366 (рос.)
• Радянська енциклопедія.
• Ункіар Іскелеський договір Росії з Туреччиною й суперечки великих держав у східному питанні // Потемкін В. П. (ред.) Історія дипломатії.

• В. Ю. Константинов. Лондонська конвенція 1841 про протоки // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

• Лондонські конвенції про протоки 1841 [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.

п о р Угоди Османської імперії XV століття Галліполі (1403) • Венеційська угода (1419) • Сегед (1444) • Константинополь (1479) XVI століття Константинополь (1533) • Угода з Францією (1536) • Едірне (1547) • Амасья (1555) • Едірне (1568) • Стамбул (1590) XVII століття Житваторок (1606) • Насух паша (1612) • Буша (1617) • Серав (1618) • Хотин (1621) • Зухаб (1639) • Вашвар (1664) • Бучач (1672) • Журавно (1676) • Бахчисарай (1681) • Карловиць (1699) • Константинополь (1700) XVIII століття Прут (1711) • Константинополь (1712) • Адріанополь (1713) • Пожаревац (1718) • Константинополь (1720) • Константинополь (1724) • Ахмет-Паша (1732) • Константинополь (1736) • Белград (1739) • Ніш (1739) • Керден (1746) • Кючук-Кайнарджі (1774) • Айналикавак (1779) • Свіштов (1791) • Ясси (1791) • Тріполі (1796) • Туніс (1797) XIX століття Париж (1802) • Дарданелли (1809) • Бухарест (1812) • Ерзурум (1823) • Аккерман (1826) • Адріанополь (1829) • Константинополь (1832) • Юнкяр-Іскелесі (1833) • Кютахья (1833) • Балта-Ліман (1849) • Лондон (1840) • Лондон (1841) • Париж (1856) • Шкодер‎ (1862) • Сан-Стефано (1878) • Берлін (1878) • Кіпр (1878 ) • Топхане (1886) • Константинополь (1897) XX століття Уші (1912) • Лондон (1913) • Константинополь (1913) • Афіни (1913) • Англо-османська Конвенція (1913) • Константинополь (1914) • Брест (1917) • Трапезунд (1918) • Ерзінджан (1917) • Батумі (1918) • Мудрос (1918) • Севр (1920)